На календарі – осінь, а це означає, що незабаром розпочнеться опалювальний сезон. Аби місто могло перезимувати у нормальних умовах, працівникам КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» доводиться добряче потрудитися влітку, адже теплове господарство налічує 37 котелень та майже 150 кілометрів теплових мереж. Як запевнив керівник підприємства Андрій Чумак, на сьогодні практично вдалося реалізувати намічені плани щодо підготовки до опалювального періоду. Котельні повністю готові до безаварійної роботи, залишилося лише завершити капітальний ремонт 13-ти відсотків теплових мереж.

– Ми можемо подати тепло уже сьогодні, адже готуємося, як правило, це зробити не до 15-го, а до першого жовтня, - розповідає Андрій Костянтинович. – Адже навчальні заклади у нас приєднані до тих самих мереж, що й усі інші споживачі, отож, якщо темпера опуститься нижче десяти градусів, доведеться під’єднувати опалення. Хоча у законодавстві таких положень немає, ми все одно налаштовані на такий режим роботи.

– І все-таки, у якому стані знаходиться теплове господарство міста, адже не секрет, що з кожним роком воно дедалі більше зношується?

Так, це дійсно проблема, але вона пов’язана не з капітальними ремонтами, а з реконструкцією у зв’язку з тим, що мережі не лише фізично виходять з ладу, а й застаріли морально. Однак через те, що наші тарифи не покривають усіх існуючих витрат, ми не можемо дозволити собі їх заміну у великих кількостях. Цьогоріч нам вдалося лише на 10 відсотків від потреби поєднати реконструкцію з капітальними ремонтами. У нас практично немає мереж, які б не вичерпали свій термін експлуатації, за винятком тих, що за останні 5-6 років були замінені на попередньо ізольовані. Незважаючи на це, ми будемо забезпечувати теплопостачання по існуючих мережах, причому ми не переносимо понаднормативних втрат на своїх споживачів. Нарахування оплати для всіх споживачів відбувається виключно у відповідності до затверджених нормативів. Тобто, якщо у нас десь і є втрати, то ми покриваємо ці збитки за рахунок інших видів діяльності у зв’язку з тим, що прибуток на теплопостачання не передбачений. Якщо говорити відверто, то втрати у нас практично не перевищують нормативи.

– Наскільки би ретельно ми не готувалися до зими, від непередбачуваних ситуацій ніхто не застрахований.

– Як би дивно це не звучало, ми свідомо впродовж літа намагаємося створити в мережі та на котельнях аварійну ситуацію, аби виявити слабкі місця і бути готовими до ліквідації будь-яких несправностей у розпал опалювального сезону. Нас більше непокоїть виникнення аварійних ситуацій у підвалах, адже це не наша власність і у нас не передбачено коштів на проведення аналогічних випробувань у підвалах як житлових так і громадських будівель. Тому наша аварійна служба налаштована на роботу на цих об’єктах, особливо на початку опалювального сезону, коли власне й виникають непередбачувані ситуації. Вони, на жаль, впливають і на якість послуг, і це відчувають споживачі. Інколи нам не вдається вирішити проблему, бо це потребує капітальних затрат на ремонт майна, яке не належить підприємству. Національна комісія з регулювання комунальних послуг здійснює суворий контроль за цільовим використанням коштів, які ми отримуємо від населення за надані послуги, тому для нас цей шлях сьогодні повністю закритий.

– Ви наголосили на нерентабельності тарифів на послуги з теплопостачання. Чи не означає це, що нас чекає їх підвищення?

– Затвердження тарифів не в нашій компетенції. Ми лише подаємо свої, економічно обґрунтовані розрахунки у національну комісію з регулювання тарифів, яка їх і встановлює, виходячи з певних нормативів. Ціна газу, яка закладена у тарифі, є нижчою від його реальної вартості. Ціна електроенергії теж нижча на 40 відсотків. Мінімальна зарплата нижча удвічі, тому що тарифи залишаються без змін. Оскільки їх встановлює держава, вона мала б відшкодовувати різницю, та, на жаль, сьогодні ми, по-перше, не маємо впевненості, що це відбудеться. А по-друге, що таке відбувається лише раз на рік, а то й два. У той же час наші економічні відносини з енергетиками, газовиками та «Водоканалом» відбуваються щомісячно, отож після певного числа кожного наступного місяця ми повинні розраховуватися з ними за надані послуги. В іншому випадку нам нараховують пеню та застосовують інші штрафні санкції. І це цілком справедливо, адже це також господарюючі суб’єкти і їм треба розраховуватися за газ, електроенергію, виплачувати зарплату. Тому виходить, що поки ми доходимо до відшкодування різниці в тарифах, сума штрафних санкцій зростає до 10-15 відсотків від вартості цих послуг. З іншого боку, у нас немає чим забезпечити ці кошти, бо газ складає 72 відсотки від тих витрат, що несе підприємство, електроенергія – 8 і заробітна плата з нарахуваннями – 12. Отож на задоволення виробничих потреб, зокрема ремонт та заміну мереж, залишається лише 8%. Лише завдяки тому, що маємо супутні види діяльності, такі як ремонти та будівельні роботи, нам вдається за рахунок отриманих прибутків закривати проблемні ділянки.

З іншого боку, ми розуміємо, що якщо піднімати тарифи, то потрібно шукати методи захисту населення від зростання цих тарифів власне на послуги теплопостачання. Говорити сьогодні про зниження вартості послуг за рахунок ефективності сьогодні ми не можемо, тому що частину коштів, які ми збираємо у складі тарифів, складають кошти на відновлення обладнання. Вони нараховуються залежно від його вартості. Наша вартість на даний час, в основному, нульова і цих коштів у нас немає. Якщо ж ми закуповуємо нове обладнання, то у складі вартості на теплову енергію кошти на його відновлення з’являються лише через 10-15 років. А економія, яка відбувається за рахунок підвищення ефективності, фактично з’їдається тими коштами, які ми щороку змушені збирати з населення, щоб через 10 років не опинитися в аналогічній ситуації.

– Судячи з того, що ви говорите, розраховувати на серйозну модернізацію системи теплопостачання не доводиться?

– Ну, чому? Ми розраховуємо на кредити міжнародних організацій, які відрізняються від звичайних банківських кредитів тим, що це є цільові кошти, які відносно дешеві і дуже зручні. Наразі працюємо у цьому напрямку з Європейським банком реконструкції і розвитку та Світовим банком. Тут досить невисокі відсотки (6-8%) і досить тривалі терміни їх погашення. Термін 10 років приблизно дорівнює життєвому циклу обладнання. Для нас це дуже вигідний варіант, адже дає можливість, не нарощуючи вартості, провести значну модернізацію.

– І коли ми зможемо скористатися цими кредитами?

– Сподіваємося, що уже наступного року. Сьогодні проходимо процедуру погодження у Міністерстві фінансів України на предмет місцевої гарантії. Після завершення цієї процедури будемо проводити тендерні закупівлі, які тривають майже два місяці. Приблизно місяць займе укладання договорів, тобто уже весною можемо вийти на початок робіт, пов’язаних з кредитом.

– Яка проблема сьогодні найбільш гостро стоїть перед підприємством?

– Це наша заборгованість перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий природний газ, яка становить понад 70 мільйонів гривень. П’ятдесят мільйонів – це різниця в тарифах, яку ми нарахували у відповідності до норм та нормативів, а також борг населення, який становить 20,5 мільйона. Це борг, який нагромаджувався роками і сьогодні не дає можливості підприємству нормально працювати та розвиватися. Тому просимо споживачів погасити існуючу заборгованість і надалі своєчасно розраховуватися за надані послуги.

Любов ГАДОМСЬКА, газета «Тернопіль вечірній».