В Україні створено 13,6 тисяч ОСББ, - про це повідомив Анатолій Близнюк, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ у програмі "Від першої особи" на радіо ЕРА.
Ярина ЛАЗЬКО, Радіо ЕРА: Наш гість: міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (ЖКГ) Анатолій Близнюк.Нелегка справа Вам дісталася. До Вас цю посаду займав не один керівник і жодному з них в силу різних причин так і не вдалося реформувати галузі. В першу чергу, ЖКГ сповна. Чому?
Анатолій БЛИЗНЮК: При радянській владі при розвинутому соціалізмі завжди казали людям нічого не робити, що держава все за них зробить. І ніхто ніколи не рахував, скільки коштує газ та скільки його потрібно на виробництво тепла чи ще чогось. Тому з тих пір люди розуміють ще, що хтось повинен для когось зробити. Але давайте тут зупинимось. Коли люди приходять в магазин та щось купують, там же треба розрахуватися перед тим, як забрати товар. А тут же кран відкрив і вода тече. Якщо це людина, яка розуміє, скільки там взяв, за стільки треба заплатити, а другий скаже, що він і платить не буде. І так є. Тому система ЖКГ має системні проблеми. Ми повинні це розуміти. А казати, що там був Іванов, Сідоров чи Петров, то давайте зараз про це не будемо говорити.
Ярина ЛАЗЬКО: Ми зараз не шукаємо, хто винен. Ми будемо знаходити шляхи реалізації тих проблем, які накопичилися протягом 20 років незалежності. Нам в спадок дісталася непроста ситуація в ЖКГ. Ви говорите про те, що кожен з нас має замислитись. Так, дійсно питання енергозбереження, заощаджень – це, звичайно, лягає на плечі споживачів. Але споживачі не можуть відремонтувати тепломагістралі, водоканали. Це системна робота і вона потребує не тільки величезної фізичної роботи, але і великих коштів. Чи існує сьогодні вже конкретна програма реалізації таких проектів і з чого Ви плануєте розпочати?
Анатолій БЛИЗНЮК: Я прийшов до Вас, щоб звернутися до людей. Коли ми розуміємо, що в нас є проблема, давайте ми ні на кого пальцями не будемо тикати, і скажемо, що хай це навіть не наша вина, але це наша біда, яку ми повинні разом вирішувати. Я хотів би, щоб люди розуміли, що тільки разом, розуміючи, що нам треба зробити, побудувавши такі відносини, щоб ми разом вирішували всі проблеми, то в нас все вийде. А якщо ми будемо казати, що щось не так, то нічого не вийде. Наприклад, середній європеєць використовує за одну добу 75 літрів холодної води і 75 літрів гарячої води. А у нас, якщо ще є гаряча вода, то середній українець за добу використовує 360 літрів води.
Ярина ЛАЗЬКО: Хто це підраховує?
Анатолій БЛИЗНЮК: Зараз є лічильники, технологічний облік, є частина комерційного обліку. Є втрати. Є показник того, скільки води надають. Якщо його розділити на кількість людей, то ми бачимо. Це не моя оцінка. Це оцінка Європейської комісії. І на це є офіційні данні.
Ярина ЛАЗЬКО: Ви зараз говорите узагальнюючу формулу, скільки в середньому кожен українець. Але не будемо забувати про те, що українці різні. Одні звикли заощаджувати. Інші, навпаки, знають, що той, хто заощаджує, за них заплатить, тому що зрештою рахунки на комунальні послуги прийдуть однакові на всіх. Я маю на увазі, якщо немає лічильників, то кількість спожитої води розбивається на весь будинок. Наскільки сьогодні такий облік є прозорим? Наскільки люди можуть зрозуміти, чи дійсно вони стільки поживають, чи ці цифри десь взяті «з неба»?
Анатолій БЛИЗНЮК: Ми повинні розуміти, що Міністерство переймається не тільки ЖКГ, але і будівництвом, і регіональною політикою. Є державні будівельні норми, які зобов’язують забудовника, який здає житло в експлуатацію, щоб у кожній квартирі у кожного мешканця був лічильник.
Ярина ЛАЗЬКО: Ви зараз говорите про нове житло. Його не так багато.
Анатолій БЛИЗНЮК: Ми повинні зробити точку відрахунку. Зараз в державі буде так. Все житло, яке здається в експлуатацію, вже йде з лічильниками.Ярина ЛАЗЬКО: Що робити тим людям, які живуть у старих будинках?
Анатолій БЛИЗНЮК: У нас є 19 млн. сімей і 1 млрд. з чимось квадратних метрів житла. І більшість цього житла – 445 міст на 99% мають воду та водовідведення. У нас ще 32,5% людей, які живуть в сільській місцевості, які не мають водовідведення. Тому треба розуміти, де воно. Ті 30%, які потім у колодязях, тощо. А щодо лічильників зараз прийнято рішення урядом, виділяються кошти і на технологічний перерахунок, щоб знати скільки конкретно води спожито. У споживача це буде фіксуватися 100%. Ми це майже зможемо зробити до кінця року. А далі ми будемо казати про комерційний облік, який зараз для всіх зробити неможливо. Тому держава буде стимулювати власників, щоб вони встановлювали собі лічильники.
Ярина ЛАЗЬКО: Яким чином держава буде стимулювати власників квартир?
Анатолій БЛИЗНЮК: Буде система стимулів для ОСББ. Нам не треба вигадувати велосипед, який давно вже вигаданий. Наші «донори», які нам допомагають – є система і в Германії, і в Польщі, і навіть у Болгарії. Ця система вже працює. Нам треба звідти краще взяти і з урахуванням нашої специфіки у себе це робити. Коли в Європі почали займатися ідеологією енергозбереження, то проводили експерименти. В одній будівлі лічильник на дім, а в іншій – у кожній квартирі.
Ярина ЛАЗЬКО: А третій – в котельні?
Анатолій БЛИЗНЮК: Ні, я не про те. Я про відношення людей. Коли люди, в яких є особистий лічильник, економлять 25-40%. А інша категорія економить лише 2-3%. Тому ми будемо працювати над комерційним обліком з урахуванням того, що надавати ОСББ безпроцентні кредити для того, щоб вони купляли ці лічильники. Ми будемо допомагати ставити ці лічильники.
Ярина ЛАЗЬКО: Є доручення уряду до 1-го вересня встановити лічильники на котельні, до 2012-го – у будинках. Наскільки такі плани можуть бути реалізовані? Вже 9-те серпня.
Анатолій БЛИЗНЮК: Технологічні лічильники на більшості котелень є. На вузлах подачі води вони є. Але нам треба зробити баланс, щоб ми розуміли, скільки звідти віддається і скільки там приймається, і де втрати. Якщо ми не зробимо будинкові лічильники, то ми такий баланс ніколи не зведемо.
Ярина ЛАЗЬКО: Що треба для того, щоб зробити будинкові лічильники?
Анатолій БЛИЗНЮК: Дуже багато потрібно. В цьому бюджетному році 300 млн. грн. держава буде виділяти. На наступний рік 3,5 млрд. грн. планується на виконання цієї роботи. Але ми повинні розуміти, якщо комусь здається, що ми будемо тільки виглядати, коли до нас хтось прийде та поставить лічильник та наше завдання буде - як державу чи комунальне підприємство «пустити по кругу», то треба, щоб люди разом з комунальними підприємствами працювали. Якраз світовий досвід каже про те, що ОСББ ефективно працює тоді, коли вони самі частину своїх коштів використовують для установки лічильників. Тоді місцева влада, держава та ОСББ, і ще є в ідеології приватно-державного партнерства соціально-відповідальний бізнес. Якщо він у цій темі буде працювати, то тоді, відповідаючи на питання, що таке ОСББ, ми будемо говорити, що це не панацея, а механізм, який допомагає людям ефективно управляти своєю власністю.
Ярина ЛАЗЬКО: Сьогодні дійсно ведеться серйозна агітаційна робота щодо створення ОСББ. Відповідно до загальнодержавної програми реформування та розвитку ЖКГ через 3 роки кількість ОСББ має перевищити 45 тис. і об’єднати 70% загальної площі житлового фонду у багатоповерхівках. За нинішніх умов, критичного стану всієї системи ЖКГ: зношеність житлового фонду, старі тепломережі, не відремонтовані водоканали – жителі не дуже активно йдуть на такі агітаційні заклики і дуже неохоче створюють ОСББ. Здається, тільки декілька тисяч таких об’єднань створено на Україні.
Анатолій БЛИЗНЮК: 13,6 тис.
Ярина ЛАЗЬКО: Яким чином Ви би заохочували людей? Які аргументи Ви можете навести, для того щоб люди замислилися і почали об’єднуватися і ставали власниками будинків, в яких вони живуть?
Анатолій БЛИЗНЮК: Коли ми писали закони, ринкові, то написали дуже багато таких моментів, які до кінця не були продумані. Наприклад, перший капітальний ремонт після приватизації повинен робити старий власник. Зараз це в законі написано, що він приймає участь у ремонтних роботах.
Ярина ЛАЗЬКО: Якщо власника, як такого, вже немає?
Анатолій БЛИЗНЮК: В законі про приватизацію написано, що якщо в будинку приватизовано більше 50% квартир, то такий будинок підлягає зняттю з державного балансу і передачі колективу власників. Тому ОСББ, хочете ви цього чи ні, це законодавча норма.
Ярина ЛАЗЬКО: ОСББ може бути створено лише в тому випадку, якщо 51% власників згодні.
Анатолій БЛИЗНЮК: По ОСББ це вже друга справа.
Ярина ЛАЗЬКО: Це вже інший закон. Тобто один закон суперечить іншому.
Анатолій БЛИЗНЮК: Ми написали ринкові закони, але до кінця не проаналізували, до чого це призведе і як це стикується з тими позиціями, які в нас є. Далі Ви кажете про гнилі труби, про прибудинкову територію. То це ж все наше.
Ярина ЛАЗЬКО: Наше – це нічиє.
Анатолій БЛИЗНЮК: Ні. Це кожної конкретної людини. Якщо це приватизована квартира у домі. А тепер згідно законодавства і треба віддавати прибудинкову територію людям, треба віддавати те, що вбудоване на першому поверсі – магазин чи ще щось. Треба розглядати ці всі питання, бо там же буде багато проблем. Але людям треба віддати, бо це їхнє. А потім вже люди, ставши ОСББ, самі, як ефективні власники, будуть шукати собі управдома чи управляючого компанією, чи йти до ЖЕКу. Не ходіть до ЖЕКу.
Ярина ЛАЗЬКО: Давайте окреслимо три основні проблеми, які змушують людей замислитися над тим, створювати ОСББ чи ні. В першу чергу, звичайно, наша лінь. «Моя хата з краю.» Нехай краще ЖЕК подумає, можливо, ті послуги будуть гірше, але ми не беремо на себе ніяких зобов’язань. Інше питання – це зношеність житлового фонду. Тобто люди, у яких в будинках просто небезпечно жити, не підуть на те, щоб створювати ОСББ без втручання держави, якщо держава там не зробить капітальний ремонт. Третє питання – це питання землі. Тому що дуже часто земля під будинком і прибудинкова територія продана і вона має інших власників, які просто так з цією землею не розпрощаються.
Анатолій БЛИЗНЮК: Щодо ліні, є таке, але коли люди будуть розуміти, що законодавча база дозволяє їм і стати власниками землі. Землю, яка прилягає до цього будинку людям будемо віддавати. Вони будуть власниками. Це проблема і держави в тому числі. Створюючи ОСББ, ми будемо стимулювати та робити такі програми, які б стимулювали створення цих ОСББ. Держава мала б допомагати людям, які створюють ОСББ, гідно жити. Наприклад, поїдьте в Макіївку до людей, які створили ОСББ у будинку, де підвал був залитий чим завгодно. Вони зробили ОСББ та вичистили все. Це люди, які самі себе поважають. Там сидить консьєржка. Там на вікнах квіти, шторки висять. Це є в Україні. Тому стояти на позиції, що моя хата з краю, це не той принцип.
Ярина ЛАЗЬКО: Яка ж роль держави буде у стимулюванні громадян створювати ОСББ? Який відсоток державного впливу у вирішенні цих проблем?
Анатолій БЛИЗНЮК: Законодавча база.
Ярина ЛАЗЬКО: Ви менше місяця працюєте міністром, але напевно, у Вас вже є певні напрацьовки з приводу законодавчих актів, наказів, директив тощо.
Анатолій БЛИЗНЮК: Я зустрічався з так званими «донорами», які працюють в Україні і допомагають нам реформувати ЖКГ у тому числі. У них є наробки та напрацювання, як і у нас. Тому нам не потрібно чогось видумувати. Це світовий досвід. Якщо ми кажемо, що ми до Європи хочемо йти, то треба нам брати цей досвід. Енергоефективність, лічильники, оздоблення, навісні фасади – це все треба робити. Змінювати вікна, щоб там було тепло. На 1 кв. м. ми, не маючи свого газу та закупаючи його в Росії, витрачаємо в 2,5 рази більше енергоносіїв, чим у Європі.
Ярина ЛАЗЬКО: Який термін Ви самі собі поставили, для того щоб інвестори пішли активно в наше ЖКГ і які питання були вирішені?
Анатолій БЛИЗНЮК: Інвестори підуть тільки тоді, коли вони в ринкових відносинах побачать свій зиск. Тобто, прибуток. Поки це не стане прибутковим, ні одного інвестора там не буде. Держава повинна вибудувати такі відносини, які б давали бізнесу перспективу. Тільки тоді піде бізнес. Я вважаю, що нам треба попрацювати і змінити менталітет людей. Сьогоднішню проблему вчорашніми методами вирішувати неможливо. Нам треба поміняти парадигму, по-іншому глянути на цю проблему. І не тільки державі, а й людям, громадянам. Коли ми все це побачимо, тоді ми знайдемо вирішення цих питань. А якщо ми один на одного будемо пальцями тикати, то в нас нічого не вийде.
Ярина ЛАЗЬКО: Громадяни також можуть змінити своє ставлення до тих проблем, які існують. І напевно, що будуть намагатися вирішувати проблеми лише за умови, що вони будуть отримувати державну підтримку. Однією з перших Ваших ініціатив окрім ідеї ліквідації ЖЕКів, є ідея можливості комерціалізації монополій на газ та воду. Як це може посилити галузь?
Анатолій БЛИЗНЮК: Проблеми, про які ми сьогодні говоримо, за хвилину їх не можна обговорити. Законодавчо люди можуть самі приймати рішення, з ким вони. А тим паче, якщо вони створили ОСББ, то хай вони шукають собі того, хто їм краще це зробить, чим ЖЕК. Зараз казати, що треба ліквідувати ЖЕК, як клас, а в ЖЕКу паспортні столи реєстрація, воєннооблікові сектора, то треба змінювати по-іншому систему.
Ярина ЛАЗЬКО: Ще величезна кількість робочих місць.
Анатолій БЛИЗНЮК: Їх буде більше, коли буде ОСББ. коли будуть шукати ефективного власника і того, хто виконає їм замовлення. Людей в цій системі буде працювати ще більше. Тому це вірно. Якщо комерціалізація по монополістам, то це чи оренда, чи приватизація, чи акціонування, де теж ОСББ може бути одним з акціонерів цієї монополії. Але не буде ця система працювати до тих пір, поки не будуть встановлені тарифи, які забезпечують бізнес. Тобто прибуток. Як тільки це буде зроблено або буде відбудована система, а наше завдання якраз в тому, щоб відбудувати систему на законодавчому рівні, яку будуть розуміти люди і бізнес. І будуть співпрацювати. Тоді і підуть реформи.
Ярина ЛАЗЬКО: Якщо бізнес прийде в ці галузі, а бізнесу важливо, в першу чергу, прибуток, то це означає, що вартість на житлово-комунальні послуги буде зростати?
Анатолій БЛИЗНЮК: «Бізнес – это то, что одни делают ради благополучия других» Я кажу про той бізнес, який має 2-3% і люди самі для себе повинні робити. Або вони знаходять і роблять своє підприємство, яке буде ОСББ, як обслуговувати, або вони комусь замовляють послуги. Тому хай люди вибирають.
Ярина ЛАЗЬКО: Сьогодні права вибору нема.. Якщо буде скасована монополія, тоді буде право вибору і люди зможуть обирати що краще.
Анатолій БЛИЗНЮК: Сьогодні мають офіційно, юридично 13 600 створених ОСББ в державі. І достатньо тих, хто працює вже в альтернативі. А те, що в них є договори з ЖЕКами, то це хай обирають і наймають інших.
Ярина ЛАЗЬКО: Сьогодні ми знаємо, в якому становищі знаходиться будівельна галузь. Я знаю, що є доручення президента Вам в цьому місяці вже дати звіт з приводу недобудов в Україні. Ви вже прозвітували президенту?
Анатолій БЛИЗНЮК: Ми провели роботу з цих питань. З кожним регіоном ми розглянули всі питання. 17-го числа це буде розглянуто на засіданні Кабінету міністрів. За ці роки ми маємо недобудованих об’єктів дуже багато. Це все, тому що ми не плануємо будівництво об’єктів соціальної сфери. Більше мільйона людей стоїть у черзі. Тому нам треба відбудувати систему, коли б ми сказали, де, що і як ми будуємо. Або ми вкладаємо кошти для того, щоб вирішити критичні питання, або це точка зросту і ми туди вкладаємо кошти, і це працює на підйом економіки чи житлово-комунального господарства.
Ярина ЛАЗЬКО: Нажаль, ні один з урядів не зміг реалізувати програму доступного житла. В чому полягатиме Ваша концепція щодо будівництва? В першу чергу, житлового будівництва. Щоб українці мали хоча б теоретичну можливість отримати собі житло. Я знаю, що в Донецькій області, губернатором якої Ви були, ця програма діє.
Анатолій БЛИЗНЮК: Ця програма діє. Вона трішки в іншому плані. В Україні є така програма, але в Конституції України не так, як у Радянській було написано, що держава гарантує право на житло. Зараз держава не гарантує. Держава каже, що я зроблю однакові умови для всіх.
Ярина ЛАЗЬКО: Конституцію в цьому питанні ніхто не змінював.
Анатолій БЛИЗНЮК: Держава не гарантує право на житло. Держава створює умови для забезпечення громадян житлом. Тому доступне житло – це якраз програма державна, яка є. Вона не працює на повну силу, тільки тому що платоспроможного попиту нема. Тобто рівень життя наших людей на сьогодні не достатній. Тут ще виникла криза. І зараза ми готові будувати 20-30 млн. житла. Тільки хто за нього заплатить? Або де держава візьме кошти, щоб побудувати 30 млн. житла і віддати його безкоштовно людям. Це можливо, коли в державі буде такий ресурс, але зараз його нема.
Ярина ЛАЗЬКО: Я хочу повернутися до Конституції. Держава гарантує право на житло. Держава не каже, що вона кожного забезпечує за державний кошт. Ви говорите, що де взяти інвесторів. Де взяти стільки людей, щоб вони вкладали гроші в будівництво чи добудову. А люди навчені Елітою Центр. Квартирні черги – це практично вже міф в наших реаліях і умовах. Що держава може гарантувати потенційному інвестору, щоб він вклав гроші у житло? А держава, можливо, якійсь би відсоток відшкодувала цьому інвестору.
Анатолій БЛИЗНЮК: Зараз є програма , пропозиції і конкретні проекти. В тому числі і у Києві. В Донецьку ми будуємо для людей за програмою, яка називається «Будуємо разом». Я зібрав людей, хто бажає собі будувати і кажу, що я не чарівник, я нічого не зроблю, але допомогти Вам я зможу. Ми людям надали землю. Державний і місцевий бюджет профінансували воду, каналізацію, інженерні мережі. Люди разом з нами будують на 10 сотках собі будинки. Вартість - 4 тис. грн. квадратний метр. А якщо десь будується - 9 або 12 тис, то це вже питання. У Києві є інвестори, які бажають руйнувати старе житло, хрущовки, і будувати нове житло. Вони готові давати більше житло людям, чим є воно зараз у них в нових домах. А потім мати інфраструктуру, яку вони ще побудують. Це конкретний приклад.
Ярина ЛАЗЬКО: Вартість житла не може бути однаковою у всіх регіонах України. Не можна порівняти вартість житла навіть в новобудові у Львові, Тернополі, Луганську з вартістю у Києві. Це логічно. Так в усьому світі. В столиці завжди житло дорожче.
Анатолій БЛИЗНЮК: Я про це не заперечив. Давайте скажемо, за якими схемами і де ми будемо будувати. 30% всього будівництва в державі Україна житлового це місто Київ. Це гарно.
Ярина ЛАЗЬКО: Вартість житла в Києві зростає ще через корупційні схеми роздачі землі, отримання дозволів на побудову будинків. Ви працюєте в цьому напрямку?
Анатолій БЛИЗНЮК: Я буду доповідати 17-го числа на засіданні Кабінету міністрів. Називаю Вам конкретні напрацювання. Вчора для того, щоб отримати дозвіл на будівництво, інвестор був повинен мати 349 днів з початку його бажання до згоди на будівництво. Зараз ми вже скоротили цей строк до 90 днів. З них 60 днів це на вирішення земельних питань і 30 днів на будівельні дозволи.
СЛУХАЧКА: Людмила, Одесса. Где коммунальные платежи? Почему нет денег на строительство, на ремонту квартир? Почему Вы предлагаете несчастным хрущевкам создать ОСББ? А депутаты создали для себя ОСББ? У каждого есть маетки, как грибы выросшие после дождя.
Анатолій БЛИЗНЮК: Кожен, хто побудував свій будинок, він вже є власником і сам обслуговує своє житло.
СЛУХАЧ: Какие на сегодня имеются программы для приобретения самостоятельного строительства жилья для молодых семей. Ярина ЛАЗЬКО: Наприклад, Державний фонд сприяння молодіжному будівництву або іпотечна установа, як сьогодні вони працюють? Я знаю, що певного часу у них фінансування взагалі було нуль. На ці фонди практично не виділялось ніяких коштів.
Анатолій БЛИЗНЮК: Є ще програма через національні проекти. Є місцеві програми. Тому доступне житло – це те, що ми повинні знайти механізми, в які б ми допомогли людям менше тратити для того, щоб придбати своє житло. 30% дає держава і 70% люди йдуть в банк, беруть кредити.
Ярина ЛАЗЬКО: За якими програмами 30% дає держава?
Анатолій БЛИЗНЮК: Зараз за цими програмами. Раніше для інвалідів війни купували безкоштовно і держава 100% витрачала ці кошти.
Ярина ЛАЗЬКО: Скільки коштів в цьому році державним бюджетом передбачено на фонд сприяння молодіжному житловому будівництву і на іпотечну установу?
Анатолій БЛИЗНЮК: По всім напрямкам 100 млн. грн. є коштів. Але ми кажемо, що зараз ми повинні відбудувати нові схеми, якби люди перший внесок вкладали менший, то тоді буде більше зацікавленості у людей. Тоді ми зможемо більше будувати. Для цього треба подвоїти чи потроїти. Ми з такою пропозицією будемо виходити.
Ярина ЛАЗЬКО: Чи не будете Ви виходити з пропозицією аби держава надавала людям або компенсувала за окремими програмами кредити у фінансових установах? Сьогодні просто не підйомні відсотки.
Анатолій БЛИЗНЮК: Ми будемо відбудовувати такі схеми, які люди розуміють, сприймуть і будуть співпрацювати. Ми все зробимо, щоб той підхід, про який Ви кажете, був в Україні реалізований.
Ярина ЛАЗЬКО: Ми сподіваємося, що Ваші прагнення і ініціативи будуть реалізовані.
СЛУХАЧ: Олег, Киев. ОСББ – это хорошо. Но меня устраивают услуги ЖЕКа. Единственное, непонятно тарифы. Где гарантия, если будут установлены счетчики и потребление будет в два раза меньше, то цена не увеличится в два раза больше?
Анатолій БЛИЗНЮК: Тариф 200% не увеличится в связи с этим. Вы будете платить только то, что Вы потребили. Никто не имеет права Вам выставить больший счет. Тот, кто попытается Вам это сделать, Вы просто ему не платите, а находите другого, который заключит с Вами договор. Если это не естественные монополии.
Ярина ЛАЗЬКО: Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг була створена 8-го липня Указом президента Януковича. На комісію було покладено зобов’язання встановлювати тарифи на комунальні послуги і контролювати дотримання умов і правил реалізації певних видів діяльності. Ще раніше президент Янукович наголосив на необхідності встановлення єдиного тарифу. Чи справді, потрібно встановлювати єдиний тариф на воду, тепло по всій Україні?
Анатолій БЛИЗНЮК: Президент 100% знає цю ситуацію. Він казав вірно. Ви сказали, що в Києві повинні бути дорожчі квартири, то я не заперечую. Якщо Ви мені скажіть, що вони повинні бути дорожчими, чим у Парижі, чи в Лондоні, то я скажу, що підождіть, давайте розберемося і глянемо на структуру собівартості. Тоді відремонтувати квартиру у Києві, у Сумах чи у Донецьку - це не захмарні цифри. Це витрати десь однакові. Тому президент каже, що якщо в нас в Донецьку чи в Луганську є безводні регіоні і нам на 200 км треба передавати воду, то це повинна компенсувати держава. Люди тут не при чому.
Ярина ЛАЗЬКО: Якщо буде проводитися система зрівнялівки по всіх регіонах України, то чи не означатиме це те, що люди, які сьогодні і так з жахом дивляться на платіжки за житлово-комунальні послуги, які їм приходять, м’яко кажучи, не зрозуміють Вас. Тому що якщо урівнювати, то десь зменшиться ціна, а десь виросте.
Анатолій БЛИЗНЮК: Розмова йде про єдині підходи до формування тарифів. Не може бути в одному селі чи селищі міського типу вода коштувати 60 коп., а в іншому 20 грн.
Ярина ЛАЗЬКО: Тобто громадяни від такої ініціативи не постраждають?
Анатолій БЛИЗНЮК: Президент каже, що люди не повинні страждати. Якщо там є якісь структури чи хтось наживається, то з цим треба розбиратися. Тому єдині підходи до формування тарифів.
СЛУХАЧ: Запорожская область, село Павловское. Нас обязывают устанавливать счетчики в частном секторе. Счетчик никто устанавливать не возражает. Но говорят о том, что необходимо внести 395 грн. за какие-то тех условия. Правомерные это действия?
Анатолій БЛИЗНЮК: Я плохо понимаю какой счетчик. Если индивидуальный, то у Вас должен быть с ними договор. А технические условия там никакие быть не должны. Там цена счетчика и работа.
Ярина ЛАЗЬКО: Ще потрібно знати закони і правила, і саме тоді ми можемо гарантувати, що нас ніхто не надурить.
|
