Факт перший: У 2002 році прийнято закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно: За даними Міністерства з питань житлово-комунального господарства станом на 1 березня 2011 року в державі функціонує 12 386 ОСББ, у тому числі 349 об’єднань створено протягом поточного року. За 2010 рік було створено 1704 об’єднання.
Факт другий: Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки передбачила створення ОСББ, як одного з наріжних каменів реформування.
Відповідно: Планується до 2015 року організація 45 530 ОСББ. Президент України надав доручення Уряду стосовно удосконалення нормативно-правової бази щодо створення і функціонування об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. На даний час розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення та діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”, який знаходиться на опрацюванні у Кабінеті Міністрів України.
Факт третій: Власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку на праві спільної сумісної власності належать приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Відповідно: Власники квартир є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку незалежно від того створено ОСББ в будинку чи ні.
ОСББ не є власником квартир, нежилих приміщень, спільного майна в будинку.
Факт четвертий: ОСББ є механізмом прийняття рішень в умовах спільної власності.
Відповідно: Головна мета створення ОСББ - легітимне прийняття спільних рішень щодо спільного майна.
Факт п’ятий: ОСББ – окрема організаційно-правова форма юридичної особи.
Відповідно: ОСББ не є громадською організацією, органом самоорганізації населення чи суб’єктом підприємницької діяльності.
Факт шостий: ОСББ може брати на себе тільки ті зобов’язання, які в змозі виконати НАСЕЛЕННЯ (в т.ч. малозабезпечені та пільгові його категорії).
Відповідно: Взаємовідносини ОСББ та енергопостачальних організацій повинні будуватись у відповідності з правилами надання послуг населенню.
Факт сьомий: ОСББ не є суб'єктом господарювання і не надає послуг.
Відповідно: Відносини в ОСББ визначаються статутом, а не договорами.
ОСББ не є і не може бути виконавцем послуг.
ОСББ – це населення, яке самостійно обирає виконавця житлово-комунальних послуг.
Факт восьмий: Закон дозволяє співвласникам, об'єднаним в ОСББ, самостійно обрати один із таких способів забезпечення потреб в житлово-комунальних послугах:
"прямі" договори між кожним зі співвласників та підприємством – виконавцем комунальної послуги,
один загальний договір між ОСББ як колективним замовником (абонентом) та підприємством – виконавцем комунальної послуги,
самостійне забезпечення потреб власними силами (власна котельня, ІТП тощо).
Відповідно: Виконавці послуг не вправі відмовляти співвласникам/ОСББ в укладенні договору відповідно прийнятого загальними зборами рішення. Незалежно від обраного способу роботи, до ОСББ повинні застосовуватись тарифи як до населення.
Факт дев’ятий: Багатоквартирний будинок – це цілісний об’єкт, у якому неможливо виокремлення його часток без шкоди для будинку в цілому.
Відповідно: Технічні рішення щодо переобладнання та модернізації приймаються і впроваджуються спільно. Рішення щодо капітального ремонту та термомодернізації багатоквартирного будинку приймається загальними зборами. Збори є правомочними, якщо на них присутні більше половини членів об’єднання.
Факт десятий: Нові (спів)власники зобов'язані самі утримувати своє майно-будинок та зацікавлені в створені комфортних умов проживання і доступності плати за житлово-комунальні послуги. Держава зацікавлена в енергетичній безпеці і як колишній власник зобов'язана брати участь у фінансуванні ремонту будинку. Всі зацікавлені в збереженні житлового фонду.
Відповідно: Бюджетні кошти необхідно спрямовувати на ті будинки, де власники об’єднались задля збереження житлового фонду і готові вкладати власні кошти в заходи з енергозбереження.
Необхідно створити фінансові можливості для здійснення заходів з термомодернізації житлового фонду та забезпечити захист соціально вразливих верств населення в будинках, співвласники яких приймають рішення про проведення енергозберігаючих заходів.
Суспільство потребує розробки програми модернізації житла та фінансових механізмів для стимулювання власників/співвласників будинків, розробників технологій, виробників обладнання та матеріалів, виконавців робіт, інших зацікавлених осіб інвестувати в заходи з підвищення енергоефективності житла.
Проект Закону http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2555-17
Матеріал підготовлений експертною групою у межах проекту "Реформа міського теплозабезпечення в Україні".
|
