Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг (Нацкомпослуг) нарешті розповіла журналістам про свої першочергові завдання, а також внесла ясність в питання про єдині тарифи на житлово-комунальні послуги. Адже до цих пір не вдавалося прийти до спільного знаменника, що ж таки слід впроваджувати в Україні - єдині тарифи, єдину методику їх визначення або ж єдину державну політику в сфері тарифоутворення?
                                                                                    Метаморфози єдиного тарифу

Ідею вирівняти тарифи по всій території України вперше озвучив Президент в лютому ц.р. під час «Розмови з країною». «Я прошу і попереджаю: найближчим часом нам треба зрівняти тарифи на воду, газ, житлово-комунальні тарифи в регіонах, щоб вони були єдиними», - сказав тоді Віктор Янукович.

Реакція з боку виробників комунальних послуг і учасників ринку не змусила себе чекати: одні побоювалися ще більших збитків, інші не бачили сенсу в такій ініціативі. Проте вже в березні тодішній керівник житлово-комунального блоку Віктор Тихонов відрапортував, що це завдання буде виконано: «Найближчим часом ми доповімо Президентові, яким чином ми підходимо до цього. Завдання, я думаю, буде виконано. Не буде такого, що в рази є розбіжності сьогодні між областями, рівними за умовами».

На початку червня перший віце-прем`єр-міністр Андрій Клюєв заявив, що уряд планує ввести єдині тарифи по всій Україні на послуги житлово-комунального господарства до початку майбутнього опалювального сезону.

А вже на початку липня ідея трансформувалася в завдання підготувати та затвердити методику формування тарифів на ЖКП. Відповідне доручення Президент дав уряду.

За словами першого заступника глави Адміністрації Президента Ірини Акімової, після затвердження документа протягом трьох місяців тарифи повинні бути переглянуті.

У той же час, в середині липня прем`єр-міністр Микола Азаров доручив Нацкомісії протягом місяця розробити проекти рішення для введення в Україні вже єдиної державної політики у сфері тарифоутворення на ЖКП.

І ось днями, незважаючи на репліки голови комісії Валерія Саратова про те, що «ніякої конкретики не буде», члени регулятора роз`яснили, що в Україні планується запровадити єдиний порядок формування тарифів на ЖКП, а не єдині тарифи для населення по всій країні.

Один для всіх

Суть підготовленого документа в тому, щоб і для ліцензіатів нацрегулятора (193 підприємства теплопостачання і 69 - водопостачання), і для підприємств, які отримують ліцензії в облдержадміністраціях, діяв один порядок формування тарифів на тепло, воду, утримання житлових будинків, газ та електроенергію.

«Ці всі п`ять порядків об`єднані в одну постанову Кабміну, яка говорить про те, що це єдина методика розробки та затвердження тарифів на території Україні. Але мова не йде про вирівнювання тарифів на всій території», - розповів член комісії Юрій Хіврич.

Такий порядок був розроблений Міністерством з питань ЖКГ, розглянутий Кабміном ще 1 червня, зараз спрямований на повторний розгляд через реструктуризацію міністерства.

За словами члена комісії Валерія Кальченка, до цього порядки з формування тарифів діяли «відокремлено», вони не передбачали формування тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а також у них не була визначена структура собівартості тарифу. Тепер же ліцензіат повинен захищати перед регулятором і рівень тарифів, і структуру собівартості, доводячи економічну обгрунтованість всіх витрат.

Захищати собівартість тарифів ліцензіати будуть не тільки згідно з новим порядком, а й на підставі семи методик з затвердження втрат і витрат підприємств, що надають комунальні послуги. Це - нормування енергоресурсів, яке використовується при відпуску 1 куб. м питної води і 1 Гкал тепла, і доставці їх споживачеві. «Вони знаходяться в стані затвердження, і Мінрегіонбуд планує їх затвердити наказом, після цього затвердити в Мін`юсті», - уточнив голова комісії.

Сама процедура розгляду комісією документів від тепло- та водопостачальних підприємств займатиме 30 днів.

У регуляторі розуміють, що терміни перевірки обгрунтованості тарифів залежать від ініціативи підприємств, і додають, що одними з важелів впливу на ліцензіатів, які ухиляються від цієї процедури, будуть штрафи і перевірки, передбачені за невиконання рішень комісії та ліцензійних умов (до яких серед інших відноситься неподання регулярних звітів). Тим не менш, ставити завдання привести тарифи до економічно обгрунтованих до початку опалювального сезону, не варто. «Питання взаємозв`язку роботи комісії та початку опалювального сезону ніяк не пов`язані», - підкреслив В. Саратов.

Комісія розраховує до кінця року перевірити структуру тарифів тепло- і водопостачальних підприємств. «Ми повинні до кінця року по кожному підприємству-ліцензіату знати, яка у нього собівартість, які витрати і куди вони йдуть", - уточнив Ю. Хіврич.

До слова, в президентській програмі економічних реформ чорним по білому написано - привести тарифи на житлово-комунальні послуги для населення до економічно обгрунтованого рівня до кінця 2012 року. При цьому до 2015-го рівень оплати послуг ЖКГ населенням повинен скласти не менше 95%, а тарифи - покривати економічно обгрунтовані витрати з урахуванням інвестиційної складової.

Регіональна зрівнялівка

Серед завдань комісії - не тільки видавати ліцензії, перевіряти їх дотримання і встановлювати тарифи на «комуналку», а й розібратися, чому вартість питної води в регіонах різко відрізняється. Приміром, вартість води в районі Дніпра (1,9-2,4 грн) В три рази нижче, ніж у Луганській області (5-6 грн). Там, де доставка води до населеного пункту потребує витрат, планується передбачити механізми їх компенсації.

«Ми зараз працюємо з підприємствами, і будемо виходити на уряд, щоб уряд взяв на себе електроенергію (з виробництва та транспортування води - авт.)», - пояснив Ю. Хіврич.

Причому, звідки візьметься фінансування для компенсації витрат на транспортування - питання відкрите. Поки серед варіантів - державний і місцевий бюджети, а також субсидії, не виключається і підвищення вартості послуг з водопостачання. Хоча, на думку глави нацрегулятора, «собівартість води, де сьогодні висока собівартість по електроенергії, буде знижена». За рахунок цього механізму планується вирівняти вартість води, принаймні, на території областей.

«Сьогодні найбільша ціна в тих регіонах, де мала реалізація, а великі витрати на виробництво і транспортування... Приміром, у селах собівартість виробництва та транспортування води дуже велика. Це село має увійти в компанію, в якій є водоканали, які мають промислову, бюджетну складову. За рахунок цих водоканалів ми будемо потихеньку вирівнювати ціну і в цьому селі. Але зате вона буде в області однакова. І це однакова економічна політика, фінансова, технічна політика. Це дозволить маленькі підприємства по області включити в компанію разом з великими і вирівняти собівартість», - пояснив Ю. Хіврич.

Щоб полегшити регулювання і зменшити кількість ліцензіатів, Нацкомуслуг буде рекомендувати місцевим органам влади та головам облдержадміністрацій створювати управляючі компанії - як по воді, так і по теплу. Тобто, з часом кількість ліцензіатів у теплопостачанні має скоротитися у 7 разів, у водопостачанні - у 2,5 рази.

«Ми ставимо питання і по теплу. У нас по теплу різниця в ціні коливається на рівні 15-25%. У теплі ми також вважаємо, що повинна бути єдина компанія... Так як компанія - єдина система, це оперативна диспетчерська служба, це єдина економіка, це потужне підприємство», - додав член комісії.

При цьому суть взаємодії підприємств у керуючій компанії полягає в покритті витрат збиткових котелень за рахунок потужних і великих підприємств з оптимальною схемою теплопостачання.

Для створення керуючої компанії місцева адміністрація повинна прийняти рішення про делегування права управління своєю власністю - водоканалами та підприємствами теплопостачання - обласній раді, а рада вже створює обласне комунальне підприємство.

Між тим, якщо керуюча компанія, до якої увійдуть всі підприємства (по воді або теплу) в області, буде комунальною, то напрошується питання - де ж можливості для приватного бізнесу, як залучати інвестиції на оновлення застарілої комунальної інфраструктури?

«Приватний бізнес може бути в теплі у тих елементах, які сьогодні є. Чому розділяється тепло на виробництво, транспортування та реалізацію? Для того, щоб можна було залучити інвестора на мережі: взяти в концесію чи оренду, вкласти гроші, ліквідувати втрати і потім експлуатувати і отримувати дохід... Вода сьогодні є особливим продуктом для здоров`я людей, і вона у приватні руки не передається», - пояснив Ю . Хіврич.

Ще однією умовою для введення єдиних тарифів по області, крім створення керуючих компаній, є повне забезпечення квартирними лічильниками по воді й будинковими - по теплу.

«У нас сьогодні по Україні 75-78% стоять поквартирні лічильники по воді. Тому, якщо введемо так, як по газу (законом - авт.), це дасть можливість більш активно ставити лічильники, тому що ціна води без лічильника буде одна, з лічильником - інша. Лічильник дає можливість більш економно ставитися до води», - зазначив Ю. Хіврич.

По теплу лічильники будуть тільки будинковими. «Поквартирно - тільки в тих будинках, які мають горизонтальну систему теплопостачання, а в старих будинках - дев`ятиповерхівках, «хрущовках» вертикальна система опалення, і лічильники встановлюються тільки на будинок», - уточнив член комісії.

При цьому в 2012 році планується майже на 100% встановити лічильники по теплу, а в цьому році - газові лічильники на кожну котельню.

Примітно, що в озвучених підходах, які закладаються в основу розрекламованих реформ у сфері ЖКГ, немає нововведень, які б не заявлялися раніше, коли «комуналку» курирували В. Тихонов і Ю. Хіврич, який повернувся в галузь в новій іпостасі. Причому, якщо перехід до економічно обгрунтованих тарифів за ідеєю передбачає їх відверте зростання (оскільки практично ніде тарифи не окупаються), то вирівнювання цін на компослуги в областях - приховане додаткове навантаження, яке тим чи іншим способом (через бюджет чи безпосередньо) ляже на споживача.