Приводом до інтерв’ю із екс-заступником міністра з питань ЖКГ, а зараз директором Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Віталієм Шаповаленком послужила інформація від харківського ОСББ «Альма-центр», яке фактично відмовилось реалізовувати пілотний проект із термомодернізації 10-поверхового будинку.

"ПроОСББ.інфо" писало про те, що ОСББ «Альма-центр» (Харків) виграло конкурс пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства, які фінансуються у 2011 році за рахунок коштів Державного бюджету. Проектом передбачалась термомодернізація будинку, яка у відповідному наказі Мінрегіонбуду № 70 називається «капітальний ремонт фасаду житлового будинку».

Таким чином держава через Мінрегіонбуд погодилась фінансувати 80% вартості проекту - 1 954 264 грн. 20% ( 488 570 грн.) повинні здати самі мешканці. Середня сума, що припадає на одну квартиру 110 квартирного будинку, становить 4 442 грн.

Співфінансування – це одна з головних умов для участі у конкурсі. Про це сказано у Порядку проведення конкурсного відбору пілотних проектів у сфері житлово-комунального господарства.

Харківське ОСББ про це знало і докладало всіх зусиль, щоб зібрати необхідну суму. Але відбувся тендер в Харківській ОДА і почалися проблеми. За результати тендеру роботи мало виконувати ПП «Будівельна компанія «Ікон», яке вирішило внести корективи до проекту, хоча перед тим саме розробляло проектно-коштористу документацію. Зокрема, підрядник запропонував змінити систему утеплення «Cerezit» на іншу - дешевшу. При цьому сума внеску від мешканців – не змінюється.

Такий «конструктивний» підхід змусив мешканців задуматись, чи отримають вони «теплий дім» після такого капремонту. Тому на засіданні правління ОСББ, що відбулося 5 вересня, було прийняте рішення просити Міністерство роз’яснити ситуацію, оскільки схема реалізації пілотних проектів, на їхню думку, не чітка і не прозора. Зокрема, якщо ОСББ є замовником і відповідно несе відповідальність за виконання проекту та спів фінансує його, тоді чому представник ОСББ не включений до тендерного комітету і не впливає на процес вибору підрядника та не може контролювати весь процес.

Роз’яснити харківську ситуацію та дізнатись, яка ситуація з іншими пілотними проектами по Україні, «ПроОСББ.інфо» попросило Віталія Шаповаленка.

- Моє бачення ситуації в Харкові таке: з самого спочатку був порушений порядок розробки проекту, а саме – проекту як такого не було. Не знаю з ким консультувалась голова правління ОСББ і хто їй сказав, що це капремонт і достатньо просто зробити кошторис. В результаті - проект пішов на конкурс. Міністерство двома руками «за». Подивились по всіх критеріях. Гроші були виділені. І тут все починається – проводиться тендер, з’являється підрядник, який каже, що він цього і цього робити не бути і хоче внести інший конструктив…Я запитую голови ОСББ чи у вас був проект? Виявляється був лише кошторис. Ви розумієте, що кошторис - це ще не проект. Проект як комплексний документ передбачає комплекс технічних рішень. І починається проект з того, що проводиться енергоаудит, і в Харкові він ніби є. Далі сідають інженери –конструктори і прораховують, які мають бути технічні рішення і все закріплюють в кресленнях.

- Тобто це означає, що Мінрегіонбуд погодив пілотний проект «Кіт у мішку»?

- На жаль, існуюча система відбору проектів не досконала. Коли довірялось людям, ми получили такий проект. Я людина нова в міністерстві. Я подивився, що відбулось цього року і сказав досить: таких неподобств більше не буде. Ми визначили п’ять головних галузевих інститутів: «НДІ будівельного виробництва», «НДІпроектреконструкція», «УкрНДІводоканалпроект», «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» та «НДІ технічної теплофізики НАН України», які будуть задіяні в експертизі проектів. Завдання їм визначені.

Перше – експертиза технічних завдань на розробку проектів. Воно має бути узгоджене із профільним інститутом за напрямком робіт. Наприклад, якщо це термомодернізація будинків, то «НДІ будівельного виробництва» або «НДІпроектреконструкція» має перевірити технічне завдання на відповідність до стандартів.

Друге – проект можна робити будь-де. Але він має пройти експертизу в зазначених інститутах в залежності від напрямків робіт, які оцінять обґрунтованість запропонованих проектувальниками технічних та технологічних рішень.

Хочу підкреслити, що вказані заходи спрямовані передусім на підвищення якості проектів, які подаються для конкурсного відбору та наступного фінансування в рамках загальнодержавних програм.

Далі проект повинен пройти отримати висновок від Держбудекспертизи. Якщо проект відповідає нормативним вимогам – він отримає позитивний висновок.

Хочу наголосити, що плануємо до 1 грудня цього року здійснити необхідні організаційні заходи зі створення Єдиного реєстру всіх проектів, і туди будуть потрапляти лише проекти, які відповідають усім вимогам.

Аналізуючи ситуацію по Україні із реалізацією пілотних проектів, ми поставили завдання фахівцям залучених НДІ провести до 1 листопада в регіонах виїзні наради із запрошенням до участі в них всіх зацікавлених осіб – міську владу, проектні організації, співробітників регіональних підрозділів Держбудекспертизи та будівельно-технічного нагляду, представників ОСББ, підчас яких планується довести основні вимоги щодо організації розробки проектів.

- Уточніть будь-ласка ціну і термін. Технічне завдання узгоджене з профільним інститутом – скільки?

- Ціна мінімальна. Її наразі нема. Формуємо. Термін – тиждень. Це теж буде прописано. Висновки експерта – теж ціна мінімальна.

- Висновок Держбудекспертизи?

- В них свої розцінки.

- А як буде вирішене питання із участю ОСББ у тендерних комітетах, якщо ОСББ має вкласти свої 20%?

- Існує порядок використання бюджетних коштів, тому питання участі ОСББ в тендерних комітетах на правах членів чи спостерігачів – потребує законодавчого врегулювання. Тендерний комітет формується на рік і особа, яка залучається для участі в ньому має пройти курси з державних закупівель. Тому, в разі прийняття відповідних змін до діючого законодавства, представники ОСББ мають пройти таке навчання, якщо буде бажання брати участь у державних тендерах.

Ми сьогодні називаємо ці проекті пілотними, щоб ми побачили всі проблеми і визначили шляхи щодо їх вирішення.

- Ви вже проблеми побачили. Що далі?

- Будуть пропозиції для Міністерства економіки.

Харків не єдиний, на жаль. Є проблеми у Миколаєві. Там, коли стало питання про реалізацію проекту, були виявлені факти порушення фінансової дисципліни зі сторони розробників. ОДА за підписом губернатора звернулась з прохання зняти їхній проект і на цю ж суму запропонували проекти з ремонту дахів. В Івано-Франківську також проект не реалізовано. Там кожна сторона має свою правду. Ми побачили, що багато ОСББ не готові брати участь в таких проект – чекають, що хтось за них все заплатить.

- Але мабуть є і позитиви?

- Так, в Алчевську проект пройшов тендерні процедури і почались роботи. Також в Чернігові почались роботи. В Євпаторії закінчуються тендерні процедури.

- Тобто ці міста мають проекти? Як таке може бути, що Харків теж отримав гроші, але без проекту?

- Фінансуванні пішло, бо була згода на співфінансування.

- З Ваших слів зрозуміло, що в Алчевська проект є. Тоді питання, чому проект він зробив, а Харків – ні, а гроші дали і одним і другим?

Тому що в міністерстві, на жаль, не було чітких вимог до змісту проектів і такого більше відбуватись не буде. У нас є ДБН 2006 року щодо теплоізоляції будинків, тому все має виконуватись. Минулого року прийнятий закон, який ДБН прирівняв до нормативних актів, обов’язкових для виконання.

Кожний виконавець проектів повинен розуміти, що КРУ здійснює перевірки правильності використання бюджетних коштів та за їх результатами робить відповідні висновки щодо обґрунтованості здійснених витрат.

- Я правильно розумію, що гроші на Харків будуть відкликані?

- Харківська облдержадміністрація і ОСББ самі заявлять про відмову. ОСББ надіслало протокол, але це має бути офіційне звернення.

- Міністр Близнюк говорив, що буде міняти систему фінансування 80 на 20. Як ви її хочете поміняти, зробити 50 на 50?

- Люди мають розуміти, якщо вони хочуть в повній мірі розпоряджатись своїм майном, то вони мають повністю брати себе відповідальність. Держава планує запровадити механізм пільгового кредитування на 10 років з погашенням державою процентів. Така система дозволить ОСББ звертатись до комерційних банків.

Інший варіант – ОСББ укладає угоду з енергосервісною компанією, яка бере на себе кредитні зобов’язання. Такі приклади вже є. Наприклад, у Ніжині. Компанія «ЕСКО-центр», яка за рахунок кредиту утеплила будинок та досягла скорочення споживання енергоресурсів на 50%, має проблеми. Деякі мешканці, отримавши термомодернізований будинок, відмовляються платити. Фірма мала укласти договори з кожним із співвласників, але цього, нажаль, не відбулося. Але саме за рахунок економії у споживанні енергоресурсів компанія і розраховувала погасити кредит. Зате в Луцьку аналогічний проект, наскільки мені відомо, успішний: люди платять і радіють, що живуть у теплому домі.

- На конференції МФК піднімалось питання залучення комерційних банків до кредитування житлового сектору, чи є якісь зрушення?

- Наше банківське законодавство не передбачає кредит під заставу комунальних платежів мешканців. Але хочу вам повідомити, що 21 вересня п.р. на засіданні Кабміну обговорювалось питання енергозбереження і ми запропонували Мінфіну і Мінекономрозвитку, ДПА та НБУ підготувати пропозиції щодо внесення змін до законів для стимулювання енергозберігаючих заходів. У нас, на жаль, на сьогодні енергозберігаючі заходи не стимулюються на належному рівні. Проект в Ніжині, про який я згадував, починав робитися за участю голландської компанії, яка зараз робить такі проекти в Латвії і дуже успішно. Погодьтесь, що свідомість людей різна. Навіть на Заході і Сході України вона інша. Представник Кривого Рогу якось сказав мені, що в них завжди втовкмачували – працюйте, а держава за все інше подбає. Зараз ситуація інша. Комунальні послуга також має свою ціну.

- До речі, про ціну комунальних послуг. Капремонт був закладений у квартплату?

- Це міф. Ніколи в квартплаті, навіть в радянські часи, не було закладено коштів на капітальний ремонт будинку. Відкрийте Житловий кодекс – там написано, що капремонт здійснюється за рахунок власників.

Лише будинки Житлово-будівельних кооперативів накопичували гроші на капремонт. Тоді, як наймач квартири в державному будинку сплачував тільки частину витрат з утримання, бо кошти на капітальний ремонт закладались в бюджеті країни як дотація на утримання та капітальний ремонт. В 1991-1992 роках інфляція "з'їла" всі накопичення ЖБК на капітальний ремонт. В 1993 році Верховна Рада приймає постанову, яка прирівнює дома ЖБК та МЖК до статусу будинків державної власності і розповсюджує на них дотацію. Ця система закінчила своє існування в 1998 році. З 1 липня 1998 року в держбюджеті не було закладено дотації. І проблема капремонту ніяк не вирішувалась.

Розмовляла Ольга Шалайська